Гаель Монфіс: “Цей День народження я б поставив у топ-10, а найкращий був тоді, коли я не зміг приїхати на US Open і був із сім’єю”

Французький тенісист Гаель Монфіс провів пресконференцію після перемоги в першому колі US Open над Адольфо Даніелем Вальєхо

– Перш за все, вітаю вас з великою перемогою сьогодні ввечері. Розкажіть про свій рівень гри сьогодні.
– Я задоволений своєю перемогою. Почав повільно, але відчував, що мав багато брейк-пойнтів, тому не надто переживав за наступний сет. Для мене головним було краще рухати ногами. Думаю, я часто грав не рухав корпусом і через це якимось чином трохи затискався. Але я знав, що протягом тижня добре бив по м’ячу, тож це було лише питанням часу. Коли змінився хід матчу, я зміг утримати ініціативу і показати чудову гру.

– Ви згадували про свої удари по м’ячу. Здається, протягом значної частини матчу вони були дуже чистими. Наскільки добре ви сьогодні це відчували і наскільки важливо для вас було діяти ефективно, швидко завершувати розіграші та виконувати віннери, коли була така можливість?
– Так, я відчував, що перебуваю в кращій формі під час цього американського відрізка сезону. Я тренувався з хлопцями, повернув собі певний ритм. Навіть попри те, що я не граю так багато турнірів, це було важливо. Звісно, це непросто, коли за плечима немає великої кількості матчів, на які можна спертися. Але ти все одно намагаєшся набирати форму на тренуваннях. І сьогоднішній матч був чудовим прикладом. Я точно не хотів програвати в першому колі. І якимось чином, навіть попри невдалий початок, відчув, що можу зіграти краще. Думаю, я продовжував діяти рішуче, був дуже надійним із бекхенду, намагався використовувати форхенд. І хоча відсоток першої подачі був не дуже високим, думаю, сьогодні я добре подавав другим м’ячем, і це дозволило мені трохи більше ризикувати на першій подачі. Тож мій ритм був на місці. І якимось чином я знову його знайшов. Відчував, що чинив тиск, тому що він не міг мене обвести. І саме в такі моменти я можу грати на автопілоті, повністю контролюючи ситуацію.

– У четвертому сеті ви виконали форхенд у стрибку. Хіба це не складніший удар, ніж звичайний форхенд? І якщо так, то навіщо ви це робите? Що змушує вас виконувати такий удар?
– Я вів 2:1 за сетами і мав брейк. Був задоволений. То чому б і ні? Знаєте, якщо чесно, я хочу виконувати такі удари набагато частіше. Чому б і ні? Так, це складніше, але якимось чином це приносить мені більше щастя, більше радості. Я спробував. Мені пощастило, що м’яч потрапив у корт. Але я тут також для того, щоб отримувати задоволення. Такі моменти трапляються нечасто. І сьогодні був правильний момент. Тож чому б не спробувати?

– Ви згадали, що останнім часом граєте не так багато. Як це загалом, коли доводиться проводити менше турнірів, але водночас стежити за тим, щоб, коли ви виходите на корт, ці моменти мали значення і ви отримували від них задоволення?
– Дуже складно. Дуже складно, знаєте. Я говорив про це з французькою пресою. Ми говорили про те, як знайти баланс: мати достатньо якісних тренувань із сильними гравцями, щоб набути достатньої впевненості для протистояння з такими суперниками. Адже ці хлопці, звісно, грають тиждень за тижнем, за тижнем. І, якщо чесно, мені здається, що цей американський відрізок сезону триває дуже довго. Але водночас це було добре, тому що я міг залишатися тут і щодня тренуватися з гравцями топ-рівня. І тоді я знову відчув якість своїх ударів, повернулася впевненість. А з моїм досвідом, коли тобі ще й трохи щастить, ти можеш цим скористатися. Саме це й сталося сьогодні ввечері.

– Із усіх Днів народження, які ви можете згадати, який був найкращим або найбільш пам’ятним? Можливо, це був якийсь особливий подарунок чи момент? І як сьогоднішній вечір можна порівняти з вашим найкращим Днем народження?
– Насправді я пам’ятаю, як грав тут чудовий матч проти Жеремі Шарді на свій День народження. Я досить легко його переміг, але тоді я був дуже сильним. Був на піку своєї кар’єри. Здається, я дійшов тут до чвертьфіналу. Тож це було інакше, але теж добре. У мене навіть є фотографія з мого 30-го дня народження, яку мені нещодавно надіслала моя колишня команда. Не буду вам брехати: найкращий мій День народження був із сім’єю, коли я не міг приїхати сюди, грати в теніс. Тож сьогодні, звичайно, особливий день, особливе число, 40 років, і я зіграв хороший матч. Тож це було особливо. Але, так, думаю, найкращий мій День народження… Я вже не пам’ятаю точно, який саме, але це було тоді, коли я був із сім’єю. Безумовно, це був найкращий. А сьогоднішній, скажімо так, я б поставив у топ-10.