Олександр СЕВIДОВ: “За моєю пам’яттю, останні кардинальні зміни в “Динамо” були за Реброва”

“Футбол 24” гру Динамо з Буковиною з екс-наставником донецького Металурга, Карпат, Говерли та багатьох інших клубів Олександром Севідовим.

– Матч Динамо та Буковини виявився видовищним. Усі три голи, які пропустив В’ячеслав Суркіс, враховуючи скасований, сталися через його помилки. Де причина такої невпевненої гри воротаря Динамо?

– Я б зараз не звалював усе на воротаря Динамо. Знаєте, як голкіпери раніше жартували в таких ситуаціях: “Не давайте бити”. За великим рахунком, київське Динамо зараз перебуває на такому піку ігрової та, напевно, емоційної форми. Я не знаю, що відбувається в клубі. Взагалі я завжди з великою повагою, хоч і корінний донеччанин та вихованець донецького Шахтаря, ставлюся до Динамо, тому що в цього клубу мільйони вболівальників. І, як би нескромно це зараз не звучало, на всьому пострадянському просторі ці мільйони прихильників у київського Динамо залишилися.

Ще раз кажу: я не знаю, що там відбувається всередині. Враховуючи всі проблеми, які є у президента клубу, напевно, з фінансуванням, із можливістю купувати гравців, але, знаєте, все-таки, мабуть, варто щось змінити, щоб легендарний клуб так не програвав.

Те, що помилки Суркіса, – ну, сьогодні помилки Суркіса. У минулій грі помилки були не Суркіса. Київське Динамо, за великим рахунком, так у футбол і не грає. Якщо в перших турах, коли відбулася зміна тренера, ми бачили, що вони землю гризли, то зараз і такого немає. Занадто багато авансів ми роздаємо молодим хлопцям. І дуже часто, особливо в нашому футболі, ці аванси не виправдовуються.

Тут же треба віддати належне й Буковині – спокійно, холоднокровно, незважаючи на статус команди-новачка Прем’єр-ліги, граючи з грандом, вони робили свою справу, знали, хто кому що і як має робити та коли. Сказати, що рахунок 3:0 був закономірним – не можна. Але й сказати, що перемога Буковини була незаслуженою, дивлячись на ігрову форму Динамо, теж не можна.

– Другий гол Кожушка скасували через фол перед взяттям воріт. Чи справедливе рішення арбітра?

– Ми з вами можемо хоч скільки завгодно розмірковувати. Я просто сказажу одне: не бачу зараз у рішеннях арбітрів закономірності.

Якщо у нас є якісь рекомендації, які арбітрам дають, було чи не було порушення, для мене завжди важливо, як вони судять. Їх же перевіряють, вони проводять спори, вони вивчають правила. У них є куратори, є ті, хто дивиться за цими кураторами, і ті, хто повинні доносити їм єдині правила, як мінімум для чемпіонату України.

Ми можемо говорити про різні школи суддівства. В Англії, наприклад, зазвичай дають боротися, в Іспанії можуть свистіти при умовно жорсткій грі. А у нас таку боротьбу можна побачити повсюди, у різних матчах. Просто трактування нашими арбітрами одного й того ж епізоду розмите. І це викликає певне нерозуміння.

Якщо ви вже вирішили давати боротися, або якщо м’яч якось там летить у руку і це не пенальті – то це не пенальті. А якщо там у центрі поля порушення і високо піднята нога – це червона, то це червона. Якщо це червона для одного, а, ви пам’ятаєте, для Біловара – це не червона. Отже щось не так у нашому суддівському корпусі. Та й, у принципі, в нашому футболі.

– Костюк був під загрозою відставки. Після 0:3 поки тиша. От що ви б зробили в такій ситуації?

– Ви знаєте, Костюк усе своє свідоме життя пропрацював у київському Динамо. Як мінімум тренером, так. Подавати у відставку в такій ситуації, ну… Він, як там говорять, “динамівське серце”. Думаю, що від першого дня він у тісному контакті з президентом клубу. Сумніваюся, що він ухвалить рішення подати у відставку.

Єдине, що, як раніше казали: “Не викидай старі личаки, поки не купив нові”. Якщо у Динамо є на прикметі якийсь тренер і вже ведуться переговори або вони зараз екстрено проведуться, то я думаю, що Костюка змінять. Або будуть чекати, коли ці переговори пройдуть успішно. Інших варіантів просто немає.

– Ось це ви зараз запитали… Це дуже важкий момент, знаючи специфіку київського Динамо – вони все-таки віддають перевагу людям, які добре знають клуб. Можливо, за логікою Ігоря Суркіса, це й правильно. А може й неправильно, тому що потрібне таке незамилене око, як кажуть, свіжий погляд на всі проблеми.

Чи готовий президент щось змінювати, якщо до нього приходять і ставлять певні умови? Чи готовий президент змінювати відносини з клубом, які складалися вже десятиліттями? Це велике питання. Якби в Ігоря Михайловича була якась кандидатура з вітчизняних тренерів… Ну, зараз багато хто говорить за Сергія Кравченка. Але Сергій Кравченко ще не працював самостійно, тому дуже важко спрогнозувати, як це буде.

Ну, а кого ви бачите тренером Динамо, наприклад? Хто вам спадає на думку? Ось бачите, ось ми з вами не знайшли тренера для Динамо. Тому нехай Ігор Михайлович ламає голову (Сміється).

Я думаю, що це дуже важке питання. Ми з вами можемо міркувати про те, що бачимо з боку. Картинку ми бачимо – тільки вершину айсберга. Що відбувається в клубі, ми не знаємо. Але, на мій погляд, якщо вже змінювати, то змінювати треба все радикально, бо це не проблема Динамо сьогодні чи цього року. Ця проблема існує вже багато сезонів.

За моєю пам’яттю, останні кардинальні зміни в Динамо – це, мабуть, найяскравіші роки, були за Сергія Реброва. І нова команда була зібрана, звичайно ж, за іменами дуже серйозна. Але після цього якось усе тихіше, тихіше, тихіше. Потім був сплеск при Луческу, царство йому небесне, вони стали чемпіонами, але в єврокубках усе програли. І ми звикли, що київське Динамо програє у єврокубках. Тому, на мій погляд, треба щось кардинально змінювати, якісь підходи.

Чи готовий Ігор Михайлович до кардинальних змін – велике питання. Знайти тренера, який буде, знову ж таки, прислухатися до того, що говорять усі навколо, – це не вихід для київського Динамо.